حَدَّثَنَا إِسْمَاعِيلُ بْنُ عَبْدِ اللَّهِ، قَالَ حَدَّثَنِي مَالِكٌ، عَنْ عَبْدِ اللَّهِ بْنِ أَبِي بَكْرِ بْنِ حَزْمٍ، عَنْ عَمْرَةَ بِنْتِ عَبْدِ الرَّحْمَنِ، أَنَّهَا أَخْبَرَتْهُ قَالَتْ، عَائِشَةُ ـ رضى الله عنها ـ أَنَا فَتَلْتُ، قَلاَئِدَ هَدْىِ رَسُولِ اللَّهِ صلى الله عليه وسلم بِيَدَىَّ، ثُمَّ قَلَّدَهَا رَسُولُ اللَّهِ صلى الله عليه وسلم بِيَدَيْهِ، ثُمَّ بَعَثَ بِهَا مَعَ أَبِي، فَلَمْ يَحْرُمْ عَلَى رَسُولِ اللَّهِ صلى الله عليه وسلم شَىْءٌ أَحَلَّهُ اللَّهُ لَهُ حَتَّى نُحِرَ الْهَدْىُ.
Бизга Исмоил ибн Абдуллаҳ ривоят қилди, у деди: Менга Молик ривоят қилди, у Абдуллаҳ ибн Абу Бакр ибн Ҳазмдан, у Амра бинти Абдурроҳмондан, у унга хабар берди: Оиша (розияллаҳу анҳо) деди: Мен Расулуллаҳ (соллаллаҳу алайҳи васаллам)нинг ҳадйининг (қурбонлик жонивор)нинг бўйинбоғларини (қилода) ўз қўлларим билан эшдим, сўнг Расулуллаҳ (соллаллаҳу алайҳи васаллам) уни ўз қўллари билан (жониворга) тақди, сўнг уни отам билан (Маккага) юборди. Аллаҳ Расулуллаҳ (соллаллаҳу алайҳи васаллам)га ҳалол қилган ҳеч нарса унга ҳаром бўлмади, токи ҳадй сўйилгунча.