حَدَّثَنَا أَحْمَدُ بْنُ عُثْمَانَ النَّوْفَلِيُّ، حَدَّثَنَا قُرَيْشُ بْنُ أَنَسٍ، عَنِ ابْنِ عَوْنٍ، عَنْ مُحَمَّدِ، بْنِ سِيرِينَ عَنْ عِمْرَانَ بْنِ حُصَيْنٍ، أَنَّ رَجُلاً، عَضَّ يَدَ رَجُلٍ فَانْتَزَعَ يَدَهُ فَسَقَطَتْ ثَنِيَّتُهُ أَوْ ثَنَايَاهُ فَاسْتَعْدَى رَسُولَ اللَّهِ صلى الله عليه وسلم فَقَالَ رَسُولُ اللَّهِ صلى الله عليه وسلم " مَا تَأْمُرُنِي تَأْمُرُنِي أَنْ آمُرَهُ أَنْ يَدَعَ يَدَهُ فِي فِيكَ تَقْضَمُهَا كَمَا يَقْضَمُ الْفَحْلُ ادْفَعْ يَدَكَ حَتَّى يَعَضَّهَا ثُمَّ انْتَزِعْهَا " .
Бизга Аҳмад ибн Усмон ан-Навфалий ривоят қилди, бизга Қурайш ибн Анас Ибн Авндан, у Муҳаммад ибн Сириндан, у Имрон ибн Ҳусайндан ривоят қилдики: бир киши бошқа бир кишининг қўлини тишлади, у эса қўлини тортиб олди, шунда тишловчининг олдинги тиши ёки олдинги тишлари тушиб кетди. У Расулуллаҳ соллаллаҳу алайҳи васалламдан адолат сўради. Шунда Расулуллаҳ соллаллаҳу алайҳи васаллам: «Менга нима буюрмоқчисан? Мен унга қўлини сенинг оғзингда қолдиришни, сен эса уни нар туя чайнаганидек чайнашингни буюрайми? Қўлингни узат, у уни тишласин, кейин тортиб ол», деди.